Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забутний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забутний
Берлін: Українське слово, 1924

Забу́тни́й, а́, е́ и Забу́тній, я, є. 1) Забывчивый. Забутний чоловік. Черк. у. Ніяк от не згадаю, як його прозивати; я такий забутний став — так зараз і забуду. Верхнеднѣпр. у. 2) Вызывающій забвеніе. Чи мені дано такого зілля забутного, чи що? Г. Барв. 351.