Словарь української мови (1924)/забуття
| ◀ забуток | Словарь української мови З забуття |
забухикати ▶ |
|
Забуття́, тя́, с. 1) Забвеніе. Продаємо чортяці тіло й душу за нещасливу забуття хвилину. К. ЦН. 217. 2) Забытье. Усе кругом спало, мов зачароване, в тихім забутті теплої ночі. Мир. ХРВ. 19.