Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забідніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забідніти
Берлін: Українське слово, 1924

Забідні́ти, ні́ю, єш, гл. Обѣднѣть. Буває, що бідний забагатіє, а багатий забідніє.