Словарь української мови (1924)/забій

by Борис Грінченко

◀ забіжний

Словарь української мови Борис Грінченко З забій

забійниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Забі́й, бо́ю, м. 1) Убой, убіеніе. Бий його́ до забо́ю. Бей его до смерти. Як у забі́й би́ти. Дѣлать что-либо не переставая, безпрестанно. Як у забі́й б'є мороз (день у день). Ном. № 683. Жалілися на проклятущий мороз, що як у забій забив — день у день. Мир. ХРВ. 283. Перепели хававкали та як у забій били. Мир. ХРВ. 40. 2) ? Великі забої були на шляху. Екатер.