Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забіл

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забіл
Берлін: Українське слово, 1924

За́біл, лу, м. То, при помощи чего жидкая пища получаетъ бѣлый цвѣтъ: сметана, молоко. Сметана у борщі… забіл. О. 1862. I. 72.