Словарь української мови (1924)/забіліти
| ◀ забілити | Словарь української мови З забіліти |
забілка ▶ |
|
Забілі́ти, лі́ю, єш, гл. Забѣлѣть. Забіліли сніги. Чуб. V. 806. День забілів. МВ. (О. 1862. I. 100).
| ◀ забілити | Словарь української мови Борис Грінченко З забіліти |
забілка ▶ |
|
Словарь української мови — З
забіліти
Борис Грінченко
1924
Забілі́ти, лі́ю, єш, гл. Забѣлѣть. Забіліли сніги. Чуб. V. 806. День забілів. МВ. (О. 1862. I. 100).