Словарь української мови (1924)/забіяка

by Борис Грінченко

◀ забічи

Словарь української мови Борис Грінченко З забіяка

заблагати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Забія́ка, ки, м. Убійца, разбойникъ. Ти сучий син волоцюга, забіяка, злий катюга, нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш. Чуб. V. 233.