Словарь української мови (1924)/забіяка
Зовнішній вигляд
◀ забічи | Словарь української мови З забіяка |
заблагати ▶ |
|
Забія́ка, ки, м. Убійца, разбойникъ. Ти сучий син волоцюга, забіяка, злий катюга, нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш. Чуб. V. 233.