Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зав'язти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зав'язти
Берлін: Українське слово, 1924

Зав'я́знути и зав'я́зти, зну, неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі. Рудч. Ск. I. 40.