Словарь української мови (1924)/заважувати

by Борис Грінченко

◀ заважніти

Словарь української мови Борис Грінченко З заважувати

заважуватий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зава́жувати, жую, єш, сов. в. зава́жити, жу, жиш. 1) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Скільки пудів вона заважить? Ком. II. 72. 2) Имѣть значеніе, быть важнымъ. Тут початок діла більше заважить, аніж великі гроші. К. (О. 1862. III. 23). А що? Багато твій заважив розум? К. ЦН. 296.