Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завбожіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завбожіти
Берлін: Українське слово, 1924

Завбо́жіти, жію, єш, гл. Обѣднѣть. Лебед. у. Камен. у. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Камен. у.