Словарь української мови (1924)/завгодя

by Борис Грінченко

◀ завгодно

Словарь української мови Борис Грінченко З завгодя

завгорити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Завгодя́, нар. Заблаговременно, заранѣе. Треба завгодя лагодитись з своїм добром у город на ярмарок. О. 1861. IX. 176. Збіралися завгодя, завгодя скуповувались, пекли, варили. Мир. Пов. II. 56.