Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завдарім

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завдарім
Берлін: Українське слово, 1924

Завда́рім, нар. Задаромъ, за безцѣнокъ. Татарин, братіку, татарин, продав сестрицю завдарім, та взяв завдатку калину. Нп.