Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заверещати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заверещати
Берлін: Українське слово, 1924

Завереща́ти, щу́, щи́ш, гл. Громко и рѣзко закричать. Як увійшла в хату, як заверещить, як засичить! Левиц. Пов. 343.