Словарь української мови (1924)/заверещати
Зовнішній вигляд
◀ заверетенитися | Словарь української мови З заверещати |
заверниголова ▶ |
|
Завереща́ти, щу́, щи́ш, гл. Громко и рѣзко закричать. Як увійшла в хату, як заверещить, як засичить! Левиц. Пов. 343.