Словарь української мови (1924)/завжденний
Зовнішній вигляд
◀ завжде | Словарь української мови З завжденний |
завжди ▶ |
|
Завжде́нний, а, е. Всегдашній, постоянный. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завжденне призвичаювання. Мир. ХРВ. 127.