Словарь української мови (1924)/завзятий
| ◀ завздовжки | Словарь української мови З завзятий |
завзятися ▶ |
|
Завзя́тий, а, е. Стойкій въ преслѣдованіи своей цѣли, упорный, неуступчивый; ожесточенный, неукротимый, злобный. Завзяте як перець, покіль не вийде на герець. Наш отаман Гамалія, отаман завзятий. Шевч. 60.