Словарь української мови (1924)/завидки
| ◀ завидка | Словарь української мови З завидки |
завидко ▶ |
|
Зави́дки, ків, мн. Зависть. Зави́дки беру́ть. Завидно. Завидки беруть, що нам не дають. Посл.
| ◀ завидка | Словарь української мови Борис Грінченко З завидки |
завидко ▶ |
|
Словарь української мови — З
завидки
Борис Грінченко
1924
Зави́дки, ків, мн. Зависть. Зави́дки беру́ть. Завидно. Завидки беруть, що нам не дають. Посл.