Словарь української мови (1924)/завидливий
| ◀ завидко | Словарь української мови З завидливий |
завидна ▶ |
|
Зави́дливий, а, е. Завистливый. Дівчата завидливі. О. 1861. X. 57.
| ◀ завидко | Словарь української мови Борис Грінченко З завидливий |
завидна ▶ |
|
Словарь української мови — З
завидливий
Борис Грінченко
1924
Зави́дливий, а, е. Завистливый. Дівчата завидливі. О. 1861. X. 57.