Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завиноватитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завиноватитися
Берлін: Українське слово, 1924

Завинова́титися, чуся, тишся, гл. Задолжаться, войти въ долги. Завиноватився я людям багато. Канев. у.