Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завискотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завискотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Завискоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. Завизжать, взвизгнуть. І з реготом завискотіла — і мов лихий її злизав. Греб. 358.