Словарь української мови (1924)/завиття

by Борис Грінченко

◀ завитка

Словарь української мови Борис Грінченко З завиття

завихіль ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Завиття́, тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Гол. Од. 27. Якась жінка у завиттю прийшла. Каменец. у. 2) = Завертка 1. Ч. Г. В. 1858, № 17, 129.