Словарь української мови (1924)/заволончати
| ◀ заволокти | Словарь української мови З заволончати |
заволоть ▶ |
|
Заволонча́ти, ча́ю, єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки. Кобел. у.
| ◀ заволокти | Словарь української мови Борис Грінченко З заволончати |
заволоть ▶ |
|
Словарь української мови — З
заволончати
Борис Грінченко
1924
Заволонча́ти, ча́ю, єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки. Кобел. у.