Словарь української мови (1924)/заворот

by Борис Грінченко

◀ заворожити

Словарь української мови Борис Грінченко З заворот

заворотень ▶

Берлін: Українське слово, 1924

За́воро́т, ту, м. 1) Заливъ. Александров. у. 2) Головокруженіе. Борз. у. 3) Поворотъ, колѣно, изгибъ. На завороті річка глибока. НВолын. у. Рот без заворот. Ном. № 2849. 4) В за́вороті. По дорогѣ. Заходила в Д. Хоть і не в завороті мені була, та дуже бажала я побачити своїх перших господарів. МВ. I. 22.