Словарь української мови (1924)/завоїстий

by Борис Грінченко

◀ завозянин

Словарь української мови Борис Грінченко З завоїстий

завойовник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заво́їстий, а, е. Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовс.).