Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завоїстий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завоїстий
Берлін: Українське слово, 1924

Заво́їстий, а, е. Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовс.).