Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завторувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завторувати
Берлін: Українське слово, 1924

Завторува́ти, ру́ю, єш, гл. Завторить. Завторує в срібні нути, аж ю звізди муся чути. Федьк.