Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завчасто

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завчасто
Берлін: Українське слово, 1924

Завча́сто, нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.