Словарь української мови (1924)/завчати
| ◀ завчасу | Словарь української мови З завчати |
завше ▶ |
|
Завча́ти, ча́ю, єш, сов. в. завчи́ти, чу́, чиш, гл. Заучивать, заучить.
| ◀ завчасу | Словарь української мови Борис Грінченко З завчати |
завше ▶ |
|
Словарь української мови — З
завчати
Борис Грінченко
1924
Завча́ти, ча́ю, єш, сов. в. завчи́ти, чу́, чиш, гл. Заучивать, заучить.