Словарь української мови (1924)/завіз
| ◀ завіжкати | Словарь української мови З завіз |
завізненько ▶ |
|
Заві́з, во́зу, м. Привозъ, подвозъ зерна на мельницу; также подводы, привезшія зерно, и тѣснота, ими производимая. Вперше бачу, щоб такий завіз був. НВол. у. Коло млина вештались люде, зносили з возів мішки млива, пірнали в темноті дверей і знов вертались до возів. Завозу стояло дуже багато. Левиц. I. 373.