Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завійна

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завійна
Берлін: Українське слово, 1924

Заві́йна, ни, ж. 1) Болѣзнь: сильная рѣзь въ животѣ. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки. Мкр. Н. 4. 2) Мятель. Мнж. 180.