Словарь української мови (1924)/завітати
| ◀ завітання | Словарь української мови З завітати |
завітритися ▶ |
|
Завіта́ти, та́ю, єш, гл. Посѣтить, зайти. Люде, бачивши, що вони нікуди не завітають, також одступились од них. Г. Барв. 160.
| ◀ завітання | Словарь української мови Борис Грінченко З завітати |
завітритися ▶ |
|
Словарь української мови — З
завітати
Борис Грінченко
1924
Завіта́ти, та́ю, єш, гл. Посѣтить, зайти. Люде, бачивши, що вони нікуди не завітають, також одступились од них. Г. Барв. 160.