Словарь української мови (1924)/завітувати
Зовнішній вигляд
◀ завітування | Словарь української мови З завітувати |
завіть ▶ |
|
Заві́тувати, тую, єш, гл. Завѣщать. Духом високим… жив та й нам його завітував наш батько Тарас. О. 1862. III. 25.
◀ завітування | Словарь української мови Борис Грінченко З завітувати |
завіть ▶ |
|
Словарь української мови — З
завітувати
Борис Грінченко
1924
Заві́тувати, тую, єш, гл. Завѣщать. Духом високим… жив та й нам його завітував наш батько Тарас. О. 1862. III. 25.