Словарь української мови (1924)/загавкотіти
| ◀ загавкати | Словарь української мови З загавкотіти |
загаворонитися ▶ |
|
Загавкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. Залаять (о многихъ). Бісова собачня донюхалась і загавкотіла. Стор. М. Пр. 123.
| ◀ загавкати | Словарь української мови Борис Грінченко З загавкотіти |
загаворонитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
загавкотіти
Борис Грінченко
1924
Загавкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. Залаять (о многихъ). Бісова собачня донюхалась і загавкотіла. Стор. М. Пр. 123.