Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загавкотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загавкотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Загавкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. Залаять (о многихъ). Бісова собачня донюхалась і загавкотіла. Стор. М. Пр. 123.