Словарь української мови (1924)/загад
Зовнішній вигляд
◀ загагакати | Словарь української мови З загад |
загадати ▶ |
|
За́гад, ду, м. 1) Затѣя. 2) Заказъ. 3) Приказаніе, распоряженіе. Загад діло справує. Ном. № 1082. Чи тобі загад був у поле йти? Черниг. г.