Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загад

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загад
Берлін: Українське слово, 1924

За́гад, ду, м. 1) Затѣя. 2) Заказъ. 3) Приказаніе, распоряженіе. Загад діло справує. Ном. № 1082. Чи тобі загад був у поле йти? Черниг. г.