Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загадуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загадуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Зага́дуватися, дуюся, єшся, сов. в. загада́тися, да́юся, єшся, гл. Задумываться, задуматься. Закуркають кречети сизі, загадаються орлики хижі. Макс. 59. Говорить, було, говорить, да й загадається. Г. Барв. 109.