Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загалунюватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загалунюватися
Берлін: Українське слово, 1924

Загалу́нюватися, нююся, єшся, сов. в. загалу́нитися, нюся, нишся, гл. 1) Вымачиваться, вымочиться въ растворѣ квасцовъ. Аф. 2) Переносно: выпивать, выпить лишнее. Ще добрі люде з церкви не вийшли, а він уже й загалунився. Аф. Оце якось я в шинку був загалунивсь, то й пропив чимало грошви. Екатер. г.