Словарь української мови (1924)/загарчати
| ◀ загарцюватися | Словарь української мови З загарчати |
загарь ▶ |
|
Загарча́ти, чу́, чи́ш, гл. Заворчать (о собакѣ). У бур'яні бровко муругий… він на Енея загарчав. Котл. Ен. III. 38.
| ◀ загарцюватися | Словарь української мови Борис Грінченко З загарчати |
загарь ▶ |
|
Словарь української мови — З
загарчати
Борис Грінченко
1924
Загарча́ти, чу́, чи́ш, гл. Заворчать (о собакѣ). У бур'яні бровко муругий… він на Енея загарчав. Котл. Ен. III. 38.