Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загладжувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загладжувати
Берлін: Українське слово, 1924

Загла́джувати, джую, єш, сов. в. загла́дити, джу, диш, гл. 1) Заглаживать, загладить, приглаживать, пригладить. Та вмий біле личко, та загладь головочку. Чуб. III. 39. 2) Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Загладжують безбожники границі. К. Іов. 52. Він хоче загладити наше обличчє серед народів. К. ХП. 132.