Словарь української мови (1924)/заглотити
| ◀ заглобити | Словарь української мови З заглотити |
заглузувати ▶ |
|
Заглоти́ти, лочу, тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле. Вх. Зн. 19.
| ◀ заглобити | Словарь української мови Борис Грінченко З заглотити |
заглузувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заглотити
Борис Грінченко
1924
Заглоти́ти, лочу, тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле. Вх. Зн. 19.