Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заглотити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заглотити
Берлін: Українське слово, 1924

Заглоти́ти, лочу, тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле. Вх. Зн. 19.