Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заглушати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заглушати
Берлін: Українське слово, 1924

Заглуша́ти, ша́ю, єш, сов. в. заглуши́ти, шу́, ши́ш, гл. Заглушать, заглушить. Ой як же я затужила, ввесь сад заглушила. Мет. 257.