Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загноїти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загноїти
Берлін: Українське слово, 1924

Загної́ти, но́ю, їш, гл. Унавозить. Як би загноїв добре землю, то б виросли здорові коноплі. Прил. у. Загноїт собі білший або менший кусник поля. МУЕ. III. 48.