Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заговорювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заговорювати
Берлін: Українське слово, 1924

Загово́рювати, рюю, єш, сов. в. заговори́ти, рю́, риш, гл. Єв. Мр. XVI. 17. Заговорять всі вороги, що ся любим ми убогі. Чуб. V. 97. Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори. Шевч. 212. 2) = Замовляти.