Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загоготіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загоготіти
Берлін: Українське слово, 1924

Загоготіти, гочу́, ти́ш, гл. Загудѣть глухо. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. В печі загоготіло. Св. Л. 121.