Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загодовувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загодовувати
Берлін: Українське слово, 1924

Загодо́вувати, вую, єш, сов. в. загодува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: „нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова“ (і тоді їдять). Грин. I. 253. 2) Начинать откармливать.