Словарь української мови (1924)/загорьований
Зовнішній вигляд
◀ загортка | Словарь української мови З загорьований |
загорювати ▶ |
|
Загорьо́ваний, а, е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. А як вечір прийде, — на вулицю вийде: та в позиченому, та в добуваному… Ой вийди ж ти, вражий сину, у своєму загорьованому. Грин. III. 215.