Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загостити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загостити
Берлін: Українське слово, 1924

Загости́ти, щу́, сти́ш, гл. Прибыть въ гости. Рад би я, моє дитятко, до тебе загостити, сирая земля двері прикрила, — не можу відчинити. Рк. Макс.