Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загостювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загостювати
Берлін: Українське слово, 1924

Загостюва́ти(ся), тю́ю(ся), єш(ся), гл. Загоститься. Оце було як наша Катря де загостює, то мати дивують: що се доні нема! МВ. II. 84. Така вже доля моя, що в мене не загостюється щастя. Г. Барв. 56.