Словарь української мови (1924)/загривий

by Борис Грінченко

◀ загреміти

Словарь української мови Борис Грінченко З загривий

загризати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Загри́вий, а, е. Имѣющій бѣлую масть вокругъ шеи (о птицахъ и четвероногихъ животныхъ). Загривий гусак. Харьк. Загрива гуска. Загрива вівця — біла, а шиворот чорний. О. 1862. V. Кух. 37.