Словарь української мови (1924)/загусати

by Борис Грінченко

◀ загурятися

Словарь української мови Борис Грінченко З загусати

загусти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Загуса́ти, са́ю, єш, сов. в. загу́снути, ну, неш, гл. Сгущаться, сгуститься. Насипала багато води, а мало борошна, та мішала, мішала, а воно не загуса. Грин. II. 164. Як загусне глина, тоді не зробиш горщика. Канев. у. На чуже пшінце горшка не підставляй, бо кипітиме, кипітиме, та й не загусне. НВолын. у.