Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загутати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загутати
Берлін: Українське слово, 1924

Загу́тати, таю, єш, гл. 1) Ошеломить, оглушить. Желех. 2) Укротить, угомонить. Желех.