Словарь української мови (1924)/зад

by Борис Грінченко

◀ заґудзлити

Словарь української мови Борис Грінченко З зад

задава ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зад, ду, м. 1) Задъ, задняя часть. 2) Задъ; задница. Голова — кість, а зад, вибачте, м'ясо: в голову цілують, а в зад б'ють. Ном. № 1288. Ум. Задо́к, задо́чок.

Зад, нар. Вслѣдъ за, позади. Я вскочив у хату зад їх; вона вже лежала на лаві. Екатер. у.