Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/задзвонити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
задзвонити
Берлін: Українське слово, 1924

Задзвони́ти, ню́, ниш, гл. Зазвонить. Котл. Ен. II. 30. В неділеньку рано задзвонили дзвони. Мет. 95.